Теоретично, ми могли створити Всеукраїнську організацію одразу - для наших бюрократів декілька додаткових протоколів і Лєксус - і нема питань.
Але, як засвідчує досвід, сворені штучно (без реальної ініціативи і бажання на місцях - в обласних центрах, районних : просто хтось сказав - ми зареєструвались) органіції існують максимум рік-два, а далі або саморозпускаються, або продовжують своє існування фіктивно - лише на паперах.
Такої долі для руху швидкуберів ми не бажали. Та й, згодом, декілька реально працюючих місцевих організацій по Україні краще, ніж 24 задекларованих, але мертвих осредків Всеукраїнської організації.
Тобто, якщо в інших містах знайдуться люди, що поділяють ті самі приципи і ідеї, візьмуть на себе відповідальність та приймуть рішення про об'єднання в громадську організацію - ось те зернятко, яке обов'язково проросте і принесе плоди. Навіть у вигляді особистого досвіду у громадському житті.
Тим паче, що об'єднуватись у Всеураїнську Спілку закон не забороняє.
Так, це все є в діючій ГО.
